Wise, Revolut, PayPal — ці назви знайомі кожному, хто хоча б раз надсилав гроші за кордон чи оплачував покупки онлайн. У добу цифровізації українці дедалі частіше використовують іноземні платіжні системи для переказів, зберігання коштів і операцій із криптовалютами. Але багато хто впевнений: те, що відбувається за межами України, залишається таємницею для Державної податкової служби (ДПС). Це міф. Розбираємося, як податкова дізнається про ваші закордонні транзакції, які платформи під ударом і як не наразитися на штрафи.

Хто ці гравці та які платіжні інструменти вони пропонують?

Іноземні платіжні системи — це не просто додатки для переказів, а складні екосистеми з широким набором інструментів. Розгляньмо їх детальніше:

  • Wise: Британський фінтех-сервіс (раніше TransferWise), що регулюється FCA (Управлінням із фінансового регулювання та нагляду Великобританії). Пропонує мультивалютні рахунки (понад 50 валют), віртуальні та фізичні дебетові картки для оплати й зняття готівки, а також прямі перекази з мінімальними комісіями через реальний міжбанківський курс. Користувачі можуть тримати гроші в різних валютах і конвертувати їх без прихованих націнок.
  • Revolut: Фінтех-компанія з банківською ліцензією ЄС і Великобританії, підпорядковується суворим стандартам AML. Інструменти: мультивалютні рахунки (понад 30 валют), віртуальні та фізичні картки (включно з преміум-версіями Metal), операції з криптовалютами (купівля, продаж, зберігання), інвестиційні продукти (акції, ETF), а також міжнародні перекази з функцією миттєвого обміну валют.
  • Monzo: Британський необанк під наглядом FCA. Надає цифрові поточні рахунки з прив’язкою до дебетових карток Mastercard, інструменти для управління бюджетом (категоризація витрат), а також транскордонні перекази через інтеграцію з партнерами, як-от Wise. Підходить для щоденних витрат і подорожей.
  • PayPal: Американський лідер онлайн-платежів, регулюється Мінфіном США. Основний інструмент — електронний гаманець для швидких переказів і оплати в інтернеті. Підтримує прив’язку банківських карток і рахунків, дозволяє приймати платежі для бізнесу (через PayPal Business) і переказувати кошти в 200+ країнах. У деяких регіонах доступні операції з криптовалютами.
  • Satchel: Європейський фінтех із Литви, працює в межах зони SEPA. Пропонує віртуальні та пластикові платіжні картки Visa, мультивалютні рахунки для фізичних і юридичних осіб, а також IBAN для міжнародних переказів. Акцент на простоті й прозорості для користувачів у ЄС.

Ці платформи зручні й багатофункціональні: від віртуальних карток для шопінгу до криптогаманців. Але наскільки вони приховані від податкової?

Як податкова служба отримує ваші дані?

Податкова не відстежує кожен ваш платіж у реальному часі — звіти надходять раз на рік, — але в неї є потужні інструменти для контролю.

1. CRS: автоматичний обмін інформацією

Україна — учасник CRS (Common Reporting Standard), стандарту ОЕСР для боротьби з ухиленням від податків. Тобто банки та депозитарні установи з різних країн (у тому числі Великобританія та ЄС) щороку передають дані про рахунки українських резидентів до Державної податкової служби України. США, на відміну від більшості розвинених країн, не приєдналися до стандарту CRS. Натомість вони використовують власну систему — FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act), прийняту в 2010 році. Wise, Revolut і Monzo, які надають мультивалютні рахунки, часто класифікуються як депозитарні, і їхні дані потрапляють у звіти. Але є нюанс: платформи, що займаються лише переказами без зберігання коштів чи торгівлі активами (наприклад, не приймають депозити й не видають кредити), можуть залишитися поза CRS. Таких небагато, і межа тонка.

2. Запити щодо підозрілих операцій

Великі суми чи перекази без чіткого джерела можуть стати приводом для запиту через міжнародну правову допомогу. Податкова співпрацює з ЄС, США та Великобританією, що робить приховування таких операцій майже неможливим.

3. AML і KYC: глобальна прозорість

Усі платформи застосовують процедури «Знай свого клієнта» (KYC) і протидії відмиванню грошей (AML). Вони збирають паспортні дані, адресу, інформацію про походження коштів і передають її регуляторам за запитом. PayPal і Revolut активно співпрацюють із податковими органами в межах боротьби з фінансовими злочинами.

4. Криптовалюти: тимчасова свобода

Revolut і PayPal пропонують операції з криптовалютами, які в Україні поки не повністю врегульовані. Але закон «Про віртуальні активи» і міжнародні ініціативи (BEPS) незабаром посилять контроль.

Які платформи видають вас, а які — ні?

Якщо система зареєстрована в країні поза CRS або займається лише переказами (без зберігання коштів як депозитів), вона може не брати участі в автоматичному обміні. Але платформи, як-от Revolut із мультивалютними рахунками, Wise із депозитними функціями чи Satchel із IBAN, часто потрапляють під визначення депозитарних установ — їхні дані надходять до податкової. Без консультації з експертом розібратися складно.

Що привертає увагу податкової?

  • Великі суми: перекази або надходження, що перевищують граничні значення, можуть викликати інтерес.
  • Невідповідність доходів: якщо ваші витрати через картки Revolut чи PayPal перевищують задекларований дохід, чекайте запитань.
  • Підозрілі операції: часті перекази без документів або з неясним походженням.

Чим це загрожує?

Приховати доходи в цифрову епоху — ризиковано. Наслідки:

  • Штрафи: до 25% суми несплаченого податку (Податковий кодекс).
  • Кримінальна відповідальність: стаття 212 КК за ухилення у великих розмірах.
  • Перевірки: запити документів і пояснень.

Як не потрапити під удар?

Експерти — податкові консультанти та адвокати — радять не грати в хованки з податковою. Ось план дій для фізичних осіб:

  • Декларуйте доходи. Згідно зі статтею 163 Податкового кодексу України, «іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України», підлягають оподаткуванню. А стаття 170.11, пункт 1зазначає: «У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача». Фізичні особи зобов’язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, навіть якщо доходи отримані через Wise чи PayPal.
  • Зберігайте документи. Договори, інвойси, виписки з Revolut чи Satchel — це ваш захист під час перевірки. Без них пояснити походження коштів буде складно.
  • Перевіряйте платформу. Дізнайтесь, чи підпадає ваша платіжна система під CRS, щоб уникнути сюрпризів із автоматичним обміном даними.
  • Сплачуйте податки вчасно. Ставка для фізичних осіб — 18% (стаття 167.1 ПК), плюс військовий збір 5%. Краще подати декларацію та сплатити, ніж потім розбиратися зі штрафами чи кримінальною відповідальністю.

Висновок: прозорість перемагає

Іноземні платіжні системи — не притулок від податків, а частина глобальної мережі, де дані доступні регуляторам. CRS, AML і співпраця з ЄС/США роблять операції видимими для податкової. Хочете спокою? Декларуйте доходи, як того вимагає закон, тримайте документи під рукою та забудьте про міф про «закордонну анонімність». У цифровому світі це не працює.

Євген Кондратьєв, фінансист, засновник та СЕО Агенції фінансових рішень «Безмежні»

Добавить комментарий