7 грудня Верховна Рада активно приймала зміни до Податкового Кодексу, проголосувавши за законопроект № 6776-д.
Цей законопроект обмежує безмитне ввезення товарів в Україну, як при самостійному перетині кордону, так і поштовими відправленнями. Якщо зміни до Кодексу набудуть чинності, українці без сплати мита зможуть отримувати три посилки на місяць, за умови, що вартість товарів в кожній з них не повинна перевищувати 150 євро. Починаючи з четвертого відправлення, товари обкладатимуться митом та ПДВ (це додатково 20% до ціни замовлення). За задумом авторів цієї ініціативи, таке нововведення сприятиме наповненню державного бюджету та боротьбі з контрабандою.
На жаль, при детальному вивченні, підтримані депутатами зміни до Податкового Кодексу викликають більше запитань, ніж відповідей. Наразі незрозуміло, за які кошти має створюватись з нуля складна система контролю поштових відправлень, не визначено механізми обліку посилок та стягування мита. І головне, не надано розрахунків очікуваного доходу для державного бюджету, який мало б забезпечити прийняття законопроекту.
Світовий досвід при цьому демонструє зворотню тенденцію. Аби запобігти втратам економіки, інші країни позбавляються громіздкого адміністрування та збільшують суму безмитного ліміту.
Наприклад, у США з 2015 року було збільшено неоподатковуваний ліміт з $200 до $800. Відповідно до дослідження Hufbauer and Wong, загальні економічні заощадження від такого кроку складають близько $56 млн.
Відповідно до дослідження рівня безмитних лімітів у країнах Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АРЕС), безмитний ліміт на рівні $200 згенерує економічний ефект у $30,3 млрд для 21 країни – члена АРЕС за рахунок скорочення витрат всіх учасників імпортного процесу та стимулювання транскордонної електронної торгівлі.
Що ж очікує українців, якщо Президент підпише цей Закон? Чи будуть досягнуті поставлені завдання щодо наповнення бюджету та боротьби з контрабандою?
З приводу контрабанди. Вже зараз інтернет-простір рясніє пропозиціями, як можна обійти заплановані обмеження, починаючи від оформлення відправлень на родичів-сусідів-знайомих і закінчуючи послугами юросіб, на яких обмеження не розповсюджуватиметься.
У сусідній Білорусі спостерігається сплеск діяльності “сірих” перевізників, які доставляють імпортні відправлення нелегальними каналами через Росію та Казахстан, де, до речі, безмитний ліміт становить 1000 євро.
Що стосується наповнення бюджету:
- Це нововведення потребує створення єдиної бази отримувачів міжнародних поштових відправлень від усіх операторів логістичного ринку, в оперативному створенні якої маю великі сумніви. По-перше, відповідні ІТ-послуги недешеві. По-друге, – не закладені в прийнятий бюджет 2018 року. По-третє, думаю, всі ще пам’ятають «безперебійну» роботу Реєстру електронних декларацій чи спроби батьків абітурієнтів подати заяви про вступ до ВНЗ онлайн. Зверну увагу, що ці ресурси «падали» у пікові періоди навантажень, маючи ледве не цілий рік, щоб підготуватися до них. Система ж інформації про поштові відправлення має працювати 24 год. на добу 365 днів у рік.
- На додаткове регулювання та введення обмежень офіційний ринок реагує скороченням обсягів відправлень і, відповідно, доходів у бюджет. Це досить легко рахується на прикладі відправлень з Китаю. Укрпошта є найбільшим перевізником товарів із Китаю і щомісяця отримує близько 1,5 млн відправлень. До 80% з них — вкладення вартістю $5-7. При оподаткуванні кожної 4-ої посилки, замовник відправлення за $5 доларів має додатково заплатити ПДВ і митний збір, тобто сплатити ще близько $1,5 податку.
А тепер уявімо наступний хід подій. Клієнт, прийшовши на пошту за посилкою, відстоявши певну чергу, дізнається, що забрати її не можна, а натомість треба сплатити мито і ПДВ. Він, м’яко кажучи, «радіє», розвертається і йде шукати, де заплатити. Як вам такий сценарій?
- Щоб отримати ці $1,5 долари держава має забезпечити додатковий штат митних інспекторів, додаткові капіталовкладення в нову техніку та забезпечити зберігання персональних даних. В свою чергу, Укрпошта за рік повинна віднайти ресурси, щоб комп’ютеризувати близько 9 тис. неоснащених комп’ютерами на сьогодні відділень.
- Увесь обсяг міжнародних відправлень, які отримує Україна з-за кордону за рік, складає біля 30 млн шт., тобто менше однієї посилки на людину. Чи ефективно адмініструвати цей невеликий, порівняно з іншими країнами, ринок?
І наостанок. Хочу звернути увагу на інший момент: що отримує клієнт, кінцевий споживач послуги.
Здорожчення доступних товарів, підняття тарифів операторами з метою компенсувати кошти, витрачені на додатковий персонал та ІТ-послуги, збільшений час очікування поштового відправлення через необхідність митного контролю.
