— Возможны ли в Украине нормальные продажи через Интернет по кредитным карточкам?…
— Чем в законодательстве Украины предусмотрены понятия электронной подписи, электронного договора и так далее, а какие положения этого законодательства наоборот, ограничивают электронную деловую активность…
— Какие законодательные и налоговые ньюансы возникают при использовании в качестве рассчетного средства кредитных карт…
— Какие еще юридические и налоговые проблемы возникают в практике продажи и покупки товара через интернет-магазины…
— Планируется ли принятие в Украине законов и др. нормативных актов, регулирующих интернет-коммерцию…
— Кто и как может быть признан нерезидентом(без смены гражданства)?…
— Магазин заключил договор с Фирмой-посредником, по продаже последней от лица Магазина товаров на дому. То есть работники Фирмы-посредника должны доставлять товар и взымать деньги в пользу Магазина. Какие налоги придется платить, если деньги сначало зачисляются на Фирму-посредник, а затем переходят к Магазину?…
— Возможны ли в Украине нормальные продажи через Интернет по кредитным карточкам? Мои сомнения базируются на том факте, что налоговая инспекция в Украине при внешнеэкономической деятельности обязательно требует предоставление контракта и счетов. Если деньги пришли по карточке, то эти документы просто отсутствуют.
Банк при зачислении средств на валютный счет также требует копию контракта и обязательно — счет. Как быть?
Как вообще осуществляется бухгалтерское оформление подобных услуг?
Действительно, согласно ч. 2 ст. 6 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности», внешнеэкономический договор (контракт) должен быть заключен в простой письменной форме.
Вопрос о признании сделок заключенных в электронном виде соответствующими письменной форме в Украине не решен ни на законодательном уровне, ни в судебной практике. Причем такой вопрос возникает не только в Украине, напр. в ФРГ суды не признают сделки заключенные в электронном виде (даже с применением цифр. подписи) соответствующими письменной форме.
Как выход можно посоветовать производить оформление товаров с использованием промежуточной иностранной (возможно оффшонной) фирмы-агента (посредника, поверенного, комиссионера — возможны варианты). С такой фирмой заключается письменный агентский контракт. И несмотря на то, что товар отгружается в адрес конкретных потребителей, формально товар отгружается агенту, по контракту с агентом, как бы «по указанному агентом адресу» Контракт может также предусматривать, что несмотря на то, что отгрузки совершаются с помощью агента, конечный потребитель производит оплату непосредственно украискому предприятию, т.е. принципалу.
С агентом можно также перевыставлять счета, если они уж столь необходимы. Конечно, это, наверное не подпадает по понятие «нормальных продаж через Интернет по кред. карточкам». И скорее всего платежи удобнее принимать также через агента, т.е. merchant account отрывать на посредника. Украинские банки, увы, не наилучшие банки для работы с валютой.
Нужно заметить, что проблема возникает не столько с получением платежа, т.к. денежные средства вы можете получть на текущий счет в любом случае, а с передвижением товаров через таможенную границу и с валютным контролем.
На эту тему, хотелось бы процитировать, письмо НБУ:
————————
НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ
ЛИСТ
вiд 04.07.97 р. N 13-112/1382-4844
Департамент валютного регулювання
Регiональним управлiнням НБУ, ОПЕРУ та ЦМР НБУ,
комерцiйним банкам,
Асоцiацii украiнських банкiв,
Державнiй податковiй
адмiнiстрацii Украiни
Щодо надходження валютноi виручки у неповному обсязi на рахунки юридичних осiб-резидентiв, якi реалiзують товари (надають послуги) на територii Украiни з використанням у розрахунках пластикових карток мiжнародних платiжних систем
На численнi запити щодо надходження валютноi виручки у неповному обсязi на рахунки юридичних осiб-резидентiв, якi реалiзують товари (надають послуги) на територii Украiни з використанням у розрахунках пластикових карток мiжнародних платiжних систем (надалi — МПС), Нацiональний банк Украiни роз’яснюе.
Юридична особа-резидент (надалi — продавець) повинна укласти договiр на обслуговування розрахункiв за пластиковими картками МПС вiдповiдно до вимог Положення про впровадження пластикових карток мiжнародних платiжних систем у розрахунках за товари, наданi послуги та при видачi готiвки, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 24.02.97 N 37. Цим договором встановлюються умови вiдшкодування МПС через розрахунковий банк коштiв за реалiзованi продавцем товари (наданi послуги), зокрема у ньому обумовлюiться плата за послуги, що надаються МПС продавцю (за авторизацiю, перерахування коштiв, гарантiю платежу, безпеку, використання засобiв зв’язку тощо).
Та послуга, яку надае МПС продавцю, вважаiться беззаперечно отриманою продавцем у повному обсязi в момент, коли кошти за реалiзованi продавцем товари (наданi послуги) за винятком суми, що продавець сплачуi за послуги МПС вiдповiдно до договору, надiйдуть на рахунок продавця. Отримання продавцем послуги вiд МПС може бути достовiрно встановлено на пiдставi пiдтвердження обслуговуючого банку (у виглядi копii, витягу з платiжного документу iноземного банку тощо) або МПС про надходження коштiв на користь продавця та суму стягненоi МПС оплати за надану продавцю послугу.
Таким чином, кошти, якi продавець сплачуi за послуги МПС, не можуть розглядатися як ненадходження валютноi виручки.
Перший заступник Голови Правлiння В.О. Бондар
————————
Хотя в этом письме речь идет о плате за услуги МПС, однако оно может служит ориентром для решения вопроса с получением денег посредством МПС. (Поскольку есть возможность подтвердить получение денежных средств за отгруженные за рубеж товары, то проблема валютного контроля («90 дней») решаема).
С уважением,
Виктор Агеев, юрист
— Чем в законодательстве Украины предусмотрены понятия электронной подписи, электронного договора и так далее, а какие положения этого законодательства наоборот, ограничивают электронную деловую активность.
В настоящее время использование цифровой подписи на Украине в обязательном порядке предусматривается в системах «банк-клиент» с соотвествии с Иструкцией О безналичных расчетах в хоз. обороте Украины» (ивестна как «Инструкция N 7)
Цифровая подпись используется также в межбанковских отношениях. Так, в соотвествии с Положением о межбанковских расчетах в Украине, утв. Пост. НБУ № 414 от 08.10.98 г. использование криптозащиты электронных банковских документов является обязательным для банков, которые являются участниками системы электронных платежей (СЭП) Национального банка Украины. Выполнение требований относительно защиты банковской информации является обязательным для всех банков — участников СЭП. Система защиты электронных расчетных документов состоит из комплекса аппаратно-программных средств криптографической защиты и ключевой системы к ним, технологических и организационных мер относительно защиты информации в информационно-вычислительной сети. Аппаратно-программные средства криптографической защиты информации СЭП предоставляются коммерческим банкам (филиалам) службой защиты информации того регионального управления Национального банка, где территориально расположен коммерческий банк (филиал), на основании Договора об использовании криптографических средств защиты информации в информационно-вычислительной сети Национального банка Украины (образец договора приведен в приложении № 5 к Положению о межбанковских расчетах в Украине). Эти средства обеспечивают аутентификацию адресата и отправителя электронных расчетных документов и служебных сообщений СЭП, гарантируют их абсолютную достоверность и целостность из-за невозможности подделки или искривления документов в шифрованном виде или при наличии электронной цифровой подписи.
При обмене информацией в связи с корреспондентскими отношениями с зарубежными банками, также в банкоской практике используется ЦП.
Использование криптографических средств, в т.ч. и цифровой подписи вне банковской сферы устанавливает Инструкция «Об условиях и правилах осуществления предпринимательской деятельности (лицензионные условия), связанной с разработкой, изготовлением, ввозом, вывозом, реализацией и использованием средств криптографической защиты информации, а также с предоставлением услуг по криптографической защите информации, и контроля за их соблюдением«, утвержденная Приказом лицензионной палаты Украины, Департамента специальных телекоммуникационных систем и защиты информации СБ Украины 17.11.98 N 104/81, зарег. в Минюсте Украины 30.11.98 за N 760/3200.
Единственное нормативное определение цифровой подписи в украинских нормативных актах содержится в Постановлении КМ Украины «Про затвердження Концепціi створення eдиноi державноi автоматизованоi паспортноi системи» (Розд. Словник термінів) от 20.01.1997 р. N 40, однако оно определено только применительно к гос. автоматизированной паспортной системе:
«Цифровий підпис — відомості, що додаються до блоку даних або отримані в результаті його криптографічного перетворення, які дають змогу адресату пересвідчитися в цілісності блоку даних і достовірності iх джерела.» В банковских же документах пока нет определения цифровой подписи.
Понятие электронного договора пока не разработано на Украине ни в законодательстве, ни в юридической науке.
Должен заметить, что даже в более развитых странах имеются с этим проблемы. Например, в ФРГ, несмотря на принятый закон о цифровой подписи (первый в Европе, и второй в мире после американского штата Юта), сделки заключенные в электронном виде, даже при наличии цифровой подписи не считаются приравненными к заключенным в письменной форме.
C 01.01.2000 в Австрии вступил в силу закон о цифровой подписи (www.kronegger.at/recht/sigg.htm), который построен во многом по образцу германского, однако признает силу письменной формы за док-тами с цифровой подписью, насколько я знаю, в Европе, это первый такой закон.
Сложностей для электронной торговли украинское зак-во создает много. Одна из основных необходимость наличия письменных контрактов для таможенного оформления товаров, а также для перечисления валюты за рубеж.
Касаемо таможенного оформления информационных продуктов передаваемых каналами Интернет, существует следующее разiяснение таможенной службы, которое несомненно будет полезно интересующимся данным вопросом:
————————
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАIНИ ЛИСТ від 23.11.99 р. N 10/1-3690-ЕП Начальнику Киiвськоi регіональноi митниці Симонову О. І.
На Ваш запит від 08.10.99 N 1-22/1257 щодо переміщення через митний кордон Украiни програмних продуктів каналами Інтернету повідомляємо наступне.
Обов’язковому декларуванню митному органу та митному оформленню відповідно до Митного кодексу Украiни підлягають товари та інші предмети, що переміщуються (ввозяться, вивозяться) через митний кордон Украiни, незалежно від визначення терміну «товари», наведеного у статті 15 Митного кодексу Украiни відповідно до Закону Украiни від 16.04.91 N 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Відповідно до статті 16 Закону Украiни від 05.02.92 N 2097-XII «Про кдиний митний тариф» при визначені митноi вартості товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладенню, до неi включаються також і фактичні витрати, які чітко визначені у цій статті та належать до даних товарів та інших предметів. Роботи, послуги та об’єкти інтелектуальноi власності, які виконуються або розповсюджуються з використанням товарів та інших предметів і не належать до них, митному оформленню не підлягають. На сьогодні відсутні чіткі законодавчі механізми визначення вартості послуг та об’єктів інтелектуальноi власності.
Таким чином, законодавством Украiни не передбачено декларування митним органам робіт, послуг та об’єктів інтелектуальноi власності.
Враховуючи вищевикладене, інформуємо, що програмні продукти, які передаються каналами Інтернету, митному оформленню не підлягають. Питання щодо контролю за наданням послуг знаходиться у компетенціi Державноi податковоi адміністраціi.
Заступник Голови Служби
І. Соболь
————————
— Какие законодательные и налоговые ньюансы возникают при использовании в качестве рассчетного средства кредитных карт.
Вопрос очень широкий. Вообще рекомендую ознакомиться с со следующими документами:
1. Національний банк, Лист, від 1999.10.25, № 25-111/2132-8568 «Про виплату заробітноi плати через банківські установи»
2. Національний банк, Лист, від 1999.10.19, № 24-112/611-8439 «Про впровадження Національноi системи масових електронних платежів»
3. Національний банк, Постанова|Положення, від 1997.02.24, № 37 «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки [Національний банк] [1890]»
4. Національний банк, Лист, від 1997.07.04, № 13-112/1382-4844 «Щодо надходження валютноi виручки у неповному обсязі на рахунки юридичних осіб-резидентів, які реалізують товари (надають послуги) на територіi Украiни з використанням у розрахунках пластикових карток міжнародних платіжних систем»
5. Національний банк, Лист, від 1997.03.25, № 13-110/609-2071 «Про розрахунки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем»
6. Національний банк, Лист, від 1996.03.04, № 12-214/170-1089 «Про створення процесингового центру для обробки інформаціi щодо розрахунків з використанням пластикових карток»
7. Національний банк, Постанова|Положення, від 1998.11.20, № 490 «Положення про міжбанківські розрахунки за операціi, що здійснюються із застосуванням банківських платіжних карток міжнародноi платіжноi системи VISA International»
8. Державна митна служба, Лист, від 1998.07.30, № 21/1-1700-ЕП «Щодо класифікаціi пластикових карток згідно з ТН ЗЕД»
9. Державна митна служба, Лист, від 1998.11.11, № 09/1-2709-ЕП «Про придбання автомобіля за допомогою банківськоi платіжноi картки міжнародноi платіжноi системи VISA»
10. Національний банк, Постанова, від 1998.11.20, № 490 «Про розрахунки із застосуванням платіжних карток міжнародноi платіжноi системи Visa International»
11. Національний банк, Постанова|Положення, від 1999.09.24, № 479 «Про затвердження Положення про порядок емісіi платіжних карток і здійснення операцій з iх застосуванням [Національний банк] [4095]»
12. Національний банк, Лист, від 1995.09.20, № 19011/1514 «Щодо обслуговування кредитних карток»
Украинские нормативные акты можно бесплатно найти в Интернет по следующим адресам:
www.nau.kiev.ua (рус. укр.)
www.liga.kiev.ua (укр.)
www.rada.kiev.ua (укр.)
— Какие еще юридические и налоговые проблемы возникают в практике продажи и покупки товара через интернет-магазины.
Опять же тема для диссертации. Что касается работы в сфере b2b, с инопартнерами — отсуствие письменных контрактов. Продажа товара в розницу резидентам вполне реальна, см. https://www.int-commerce.com/
https://www.newwind.com.ua/nwshop/ и др.
— Планируется ли принятие в Украине законов и др. норм. актов, регулирующих интернет-коммерцию.
В настоящее время рабочая группа при МВСторге разрабатываект проект закона Украины об электронном документообороте. Разработке этого закона была посвящена прозодившая 04-05.11.99 в Одессе проходила «Первая международная конференция по вопросам электронной коммерции «Упрощение и модернизация процедур в управлении, торговле и на транспорте». В основном законопроект построен на типовом законе ЮНСИТРАЛ об электронной торговле.
В проекте Гражданского кодекса Украины (https://www.aba.kiev.ua:8080/reform/refin.html)также предусматриваются нормы о признании цифровой подписи, и о возможности заключения сделок в эл. форме.
— Кто и как может быть признан нерезидентом(без смены гражданства)?
Нерезидентом признается тот, кто соотвествует определению нерезиденета. Но в законодаетельстве существуют различные определения нерезидента применительно к различным сферам регулирования. Т.е. в разных законах содержатся различные определения нерезидента, применительно к сферам регулирования каждого закона. В настоящее время в Украине существуют следующие определения понятия «нерезидент»:
————————
«Нерезиденти — юридичні особи та суб’єкти господарськоi діяльності, що не мають статусу юридичноi особи (філіi, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами Украiни, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншоi держави.»
ЗАКОН УКРАIНИ
Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1)
м.Киiв, 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР
————————
«Нерезиденти — юридичні особи, суб’єкти підприємницькоi діяльності, що не мають статусу юридичноi особи (філіi, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами Украiни, які створені й діють відповідно до законодавства іноземноi держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницькоi діяльності, створені за участю юридичних і фізичних осіб;»
ЗАКОН УКРАIНИ Про Національну програму інформатизаціi (ст.1)
м. Киiв, 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР
————————
«нерезиденти»:
— фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни Украiни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами Украiни, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на територіi Украiни;
— юридичні особи, суб’єкти підприємницькоi діяльності, що не мають статусу юридичноi особи (філіi, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами Украiни, які створені й діють відповідно до законодавства іноземноi держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницькоi діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницькоi діяльності Украiни;
— розташовані на територіi Украiни іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організаціi та iх філіi, що мають імунітет і дипломатичні привілеi, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницькоi діяльності на підставі законів Украiни.»
ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАIНИ
Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст.1) м.Киiв, 19 лютого 1993 року N 15-93
————————
Нерезиденти — фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни Украiни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами Украiни, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на територіi Украiни; юридичні особи, суб’єкти підприємницькоi діяльності, що не мають статусу юридичноi особи (філіi, представництва тощо), з місцем знаходження за межами Украiни, які створені й діють відповідно до законодавства іноземноi держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницькоi діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницькоi діяльності Украiни; розташовані на територіi Украiни іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організаціi та iх філіi, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницькоi діяльності на підставі законів Украiни.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ
МИТНИЙ КОМІТЕТ УКРАIНИ
Порядок переміщення валюти через митний кордон Украiни (п.1.4) N 19029/381 03.03.93 р.
————————
Т.е. в смысле Декрета КМУ «О системе валютного регулирования и валютного контроля» нерезидентом считается даже гражданин Украины, если он постоянно проживает за пределами Украины.
— Пусть есть следующие субъекты: Магазин, Покупатель, Фирма-посредник. В соответствии с существующими правилами подразумевается что человек-продавец при продаже товара на дому должен выступать от имени Магазина и иметь соответствующие документы, подтверждающие его полномочия.
Вопрос: Магазин заключил договор с Фирмой-посредником, по продаже последней от лица Магазина товаров на дому. То есть работники Фирмы-посредника должны доставлять товар и взымать деньги в пользу Магазина. Какие налоги придется платить, если деньги сначало зачисляются на Фирму-посредник, а затем переходят к Магазину?
Да, такой договор предусмотрен Гражданским кодексом Украины, и именуются «договор поручения».
В соответствии со ст. 386 ГК «Договор поручения», «По договору поручения одна сторона (поверенный) обязывается выполнить от имени и за счет второй стороны (доверителя) определенные юридические действия.» Указанными «определенными юридическими действиями» могут являтся заключение сделок купли продажи, и получение по ним денежных средств.
Относительно налогообложения:
Для целей налогообложения налогом на прибыль предприятий, в валовый доход будет включаться только вознаграждение поверенного за проведение данных операций, а не вся сумма которую он получил для передачи доверителю.
Для целей налогообложения НДС применяется правило установленное ч. 2 ст. 4.7. Закона «Об НДС»:
«У випадках коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісіi (консигнаціi), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншоi особи (далі — комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсаціi вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсаціi вартості товарів від комісіонера.»
Т.е. налоговые обязательства по НДС у поверенного возникают на всю полученную сумму. А в момент перечисления полученных по такой операции средств доверителю, у поверенного возникает налоговый кредит по НДС исходя из перечисленной суммы.
Как это правильно оформить и какие могут возникнуть трудности например, с налоговой).
Должны быть соотвествующие договора. Документы подтверждающие передвижение товаров и средств. Поскольку использование кассового аппарата в описанной ситуации затруднительно. Особенное внимание нужно обратить на правильное оформление документов о получении денег от клиента в соотвествии с «Порядком ведения кассовых операций в Украине» (Затверджено постановою Правління Національного банку Украiни від 2 лютого 1995 року N 21 в редакціi постанови Правління Національного банку Украiни від 13 жовтня 1997 року N 334) См. тж. Закон Украiни «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а также «Положення про порядок реєстраціi і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (затв. наказом Державноi податковоi адміністраціi Украiни від 18 вересня 1997 р. N 343 (в редакціi наказу Державноi податковоi адміністраціi Украiни від 31 грудня 1998 р. N 660) зареєстровано в Міністерстві юстиціi Украiни 2 березня 1999 р. за N 131/3424 )
Обратите внимание также на Порядок забезпечення підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів підприємницькоi діяльності Украiни бланками форм обліковоi і звітноi документаціi та інструкціями щодо iх заповнення, затвердженого Мінстатом, Мінфіном і Нацбанком Украiни 31.08.93 N 01-3-5/80, 18-4117, 27004/107 та зареєстрованого в Мін’юсті 10.09.93 за N 129 о котором говорится в Правилах продажу товарів на замовлення та вдома у покупців (затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі Украiни від 29 березня 1999 р. N 199, зареєстровано в Міністерстві юстиціi Украiни 21 квітня 1999 р. за N 249/3542 )
С уважением, Виктор Агеев, юрист
https://ageyev.bizhosting.com
